- в'язати
- [вйаза/тие]
-ажу/, -а/жеиш; нак. -ажи/, -аж'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
в'язати
Смотреть что такое "в'язати" в других словарях:
вив'язати — 1 дієслово доконаного виду розв язуючи зав язане, вийняти вив язати 2 дієслово доконаного виду зв язати з ниток … Орфографічний словник української мови
недов'язати — жу/, жеш, док. Не дов язати що небудь до кінця, не закінчити в язати що небудь … Український тлумачний словник
попов'язати — в яжу/, в я/жеш, док., перех. і без додатка, розм. В язати тривалий час; пов язати багато … Український тлумачний словник
вв'язати — 1 дієслово доконаного виду щільно обв язати, прив язати вв язати 2 дієслово доконаного виду вплести … Орфографічний словник української мови
ув'язати — 1 дієслово доконаного виду вплести ув язати 2 дієслово доконаного виду щільно обв язати, прив язати … Орфографічний словник української мови
вв'язати — I див. вв язувати I. II див. ув язати II … Український тлумачний словник
зав'язати — I [завйаза/тие] а/йу, а/йеиш (застрявати) II [завйаза/тие] йажу/, йа/жеиш; нак. йажи/, йаж і/т (зв язати) … Орфоепічний словник української мови
зав'язати — 1 дієслово доконаного виду зв язати зав язати 2 дієслово недоконаного виду застрявати … Орфографічний словник української мови
вив'язати — I див. вив язувати I. II див. вив язувати II … Український тлумачний словник
відв'язати — див. відв я/зувати … Український тлумачний словник
в'язати — в яжу/, в я/жеш, недок., перех. 1) у що, чим і без додатка. З єднувати, скріплювати що небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв язувати. || з ким – чим і без додатка, перен. Єднати, сполучати. || Прив язувати до чого небудь. || у що і без додатка … Український тлумачний словник
